У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування й експериментальне дослідження проблеми виховання смисложиттєвих цінностей у школярів основної і старшої школи. Визначено основні методологічні підходи (системний, синергетичний, аксіологічний, гуманістичний, особистісного орієнтований, компетентнісний) та принципи виховання, проаналізовано стан розробленості проблеми у філософії, психології, педагогіці. Встановлено, що найбільш значущими смисложиттєвими цінностями для школярів основної і старшої школи є: свобода, любов, справедливість, гідність. Шляхом теоретичного аналізу уточнено сутність понять "смисл життя особистості", "смисложиттєві цінності", "смисложиттєва цінність як предмет виховання"; визначено психологічні механізми, функції, структурні компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний, довільної спонуки, поведінково-праксичний), критерії (когнітивний, емоційно-ціннісний, довільної спонуки, діяльнісно-поведінковий) та показники, схарактеризовано рівні вихованості смисложиттєвих цінностей у школярів основної і старшої школи (активний, конструктивний, пасивний, залежний). Обгрунтовано, здійснено експериментальну перевірку, доведено ефективність структурно-функціональної моделі та педагогічних умов виховання смисложиттєвих цінностей у школярів основної і старшої школи.