Досліджено особливості радіонуклідного забруднення та оцінено потужність поглиненої дози йонізувального випромінення для краснопірки (Scardinius eiythrophthalmus L.), плітки звичайної (Rutilus Rutilus L.), окуня (Perca fluviatilis L.) і карася сріблястого (Carassius gibelio Bloch) у водоймах Чорнобильської зони відчуження. Проаналізовано зміни лейкоцитарної формули та цитогенетичні порушення еритроцитів периферійної крові риб в умовах тривалого природного та додаткового гострого опромінення. Встановлено дозозалежне зростання кількості цитогенетичних і морфологічних порушень клітин еритроцитарної ланки, а також зміни лейкоцитарної формули і співвідношення формених елементів білої крові риб зі збільшенням потужності поглиненої дози {іонізувального випромінення в градієнті 0,05-84,5 мкГр/год.З'ясовано, що клітини лейкоцитарної і тромбоцитарної ланок периферійної крові риб, які мешкають в умовах хронічного впливу йонізувального випромінення у водоймах Чорнобильської зони відчуження, виявляють більшу стійкість до додаткового гострого опромінення у дозі 2,5, 5,0 і 10,0 Гр, на відміну від риб референтної водойми. Проте клітини червоної крові риб імпактної водойми виявляють більшу уразливість до додаткового опромінення, що проявляється у збільшенні кількості еритроцитів з патологією мітозу і може свідчити про порушення генетичних структур клітин внаслідок тривалого радіаційного впливу.