Магістерська робота присвячена проблемі розвитку здібності до збереження рівноваги у дітей 6-7 років. Розглянуто напрямки розвитку статичної та динамічної рівноваги у першокласників. Проаналізовано теоретичні аспекти формування координаційних здібностей, їх класифікацію та чинники, які впливають на розвиток. Вивчено проблему рівноваги як прояву координаційних здібностей, чинники, що сприяють її формуванню, методику розвитку та контролю. Визначено й проаналізовано рівень розвитку координаційних здібностей хлопчиків і дівчаток молодшого шкільного віку. Виявлено, що показники координаційних здібностей у школярів нижчі від норми, що засвідчує необхідність їх удосконалення. В педагогічному експерименті приймали участь 17 учнів перших класів. Розроблено методику розвитку та удосконалення здібності до збереження рівноваги у дітей 6-7 років. До методики включено форми, методичні прийоми, засоби, принципи, педагогічні умови та параметри навантаження, які використовувались для розвитку здібності до збереження рівноваги. Представлено показники рівня розвитку статичної та динамічної рівноваги учнів перших класів загальноосвітньої школи під час педагогічного експерименту. Порівняння отриманих результатів з оцінною шкалою свідчить про те, що вони нижче від запропонованих норм. Методом математичної статистики обґрунтовується ефективність експериментальної методики розвитку здібності до збереження рівноваги у дітей 6-7 років. Ключові слова: молодші школярі, урок фізичної культури, розвиток фізичних якостей, статична і динамічна рівноваги.