Цукровий діабет - це метаболічне захворювання, яке потенціює ризик переломів і перешкоджає загоєнню переломів та відновленню кісткової тканини. Тому метою даної роботи було вивчення параметрів окисного стресу, який відіграє важливу роль у розвитку патологічних станів та проявів молекулярних ушкоджень у поєднанні зі специфічними маркерами стану кісткової тканини у крові молодих хлопців після перелому гомілки в нормі (TF група) та за умови діабету (DTF група) як додаткового патологічного стану. Також визначали вміст металотіонеїнів (МТ), як протеїнів з потенційними антиоксидантними властивостями. Наші результати виявили значний вплив діабетe на відновлення кісткової тканини (ANOVA, p <0,001). Варіабельність показників у групі DTF була значно більша, порівняно з групою TF. Перелом кістки у TF і DTF групах обстежених призводив до значного зниження активності та/або рівня антиоксидантів та збільшення ознак окисного ушкодження. За умов перелому змінювався також і вміст МТ, причому зміни залежали від групи обстежених: у пацієнтів без супутніх захворювань вміст МТ зростав, тоді як діабет сприяв зменшенню МТ. Перелом гомілки викликає прояви цитотоксичності, що проявляється як збільшення активності лактатдегідрогенази (ЛДГ) та каспази-3, головного ефектора апоптозу в остеокластах. Активність лужної фосфатази та загального кальцію у крові збільшувалася лише у пацієнтів без діабету, які продемонстрували адекватний процес ремоделювання кістки, тоді як у пацієнтів DTF -групи активність ензиму пригнічувалася, у функціональному взаємозв'язку із рівнем кальцію. Це гальмування може бути пов'язано з надлишком продуктів окисного ушкодження, які можуть інгібувати остеогенні клітини. Найбільш вагомі показники для диференціації груп включають концентрацію оксирадикалів, активність каспази 3, глутатіонтрансферази та лактатдегідрогенази. Ключові слова: цукровий діабет, апоптоз, окисний стрес