У дисертації вперше системно досліджено українську діаспорну літературу для дітей та юнацтва XX століття. Робота присвячена вивченню різножанрового діапазону творів українських письменників, які писали в еміграції для дітей та юнацтва. Розгляд тематичного поля української діаспорної літератури для дітей та юнацтва XX ст. здійснено з точки зору категорій Свій - Чужий, що відкриваються в інтерпретаційній моделі дослідження в трьох ракурсах: національному, інокультурному та етичному. Українознавча проблематика представлена такими темами: патріотичними, релігійними, історичними, темами колективної пам'яті, війни, Голодомору, що відтворюють сенси відмінного українського досвіду, яким наповнені твори письменників українського зарубіжжя. Осмислені теми презентовані через основні концепти: віри, боротьби, волі, єдності, рідного краю, роду, нації. Ядром національної концептосфери Свого в літературі для дітей та юнацтва української діаспори визначено концепт "Україна". Імагологічні моделі в концептосфері дитячої літератури діаспори визначаються через гетеро-образи: Чужий-ворожий та Інший-близький. В аспекті проблематики Чужого здійснено спробу осмислити систему цінностей, що закладена в аналізованій художній літературі, серед яких виокремлено національну самоповагу, терпимість до інших культур, відповідальність перед Іншим.