Дисертація присвячена вивченню умов і механізму становлення правової термінологічної семантики групи лексем у словнику германських, слов'янських та іранських мов. На підставі розробленого автором дослідницького алгоритму встановлюється характер відображення у лексичній семантиці змісту деяких понять передправа і його наступника - давнього права. Основна увага сконцентрована на таких носіях мовної та культурно-правової інформації, як правова лексика і правові мікротексти, у рамках яких слова діставали юридичної семантики. Зокрема, пропонується термін правовий мікротекст - мінімальна, завершена у смисловому відношенні мовна формула для опису типових ситуацій, послідовності дій (процедури) чи атрибуції об'єктів/суб'єктів діяльності, властивих давньому праву. Виділено кілька груп правових мікротекстів, які показують послідовні етапи розвитку перед правового мислення праіндоєвропейців та правової культури їхніх нащадків (германців, слов'ян, іранців). Три категорії мікротекстів хронологічно розшаровуються на: 1) сформовані в рамках мови ритуалу (перша група) - етап передправа; 2) сформовані в рамках мови права, яка обслуговувала правову техніку, тобто суму правових актів І приписів щодо послідовності, мотивованості та порядку їхнього застосування (друга та третя групи) - етап права. Цей висновок верифікується структурою спеціально розробленої у дослідженні еволюційної моделі семантики, яка віддзеркалює етапи процесу становлення правового значення.