Дисертація є історико-педагогічним дослідженням проблеми науково- педагогічної діяльності кафедр педагогіки закладів вищої педагогічної освіти України початку XX - початку XXI століття. На основі вивчення історико-педагогічних джерел проаналізовано стан розробленості досліджуваної проблеми, визначено методологічні концепти її вивчення. Розкрито суть базових понять, схарактеризовано організаційно-теоретичні засади науково-педагогічної діяльності кафедр педагогіки в структурі закладу вищої педагогічної освіти. З урахуванням суспільно-політичних і культурно-освітніх чинників обґрунтовано етапи науково-педагогічної діяльності кафедр педагогіки закладів вищої педагогічної освіти в досліджуваний період: І етап (1921-1929 рр.) - етап організації науково-дослідних кафедр педології й педагогіки як самостійних інституцій і структурних підрозділів новостворених інститутів народної освіти й визначення пріоритетних напрямів науково-педагогічної діяльності відповідних кафедр; II етап (1930-1957 рр.) - етап офіційного утвердження статусу кафедр педагогіки в закладах вищої педагогічної освіти, трансформації й уніфікації змісту й напрямів їх науково-педагогічної діяльності; III етап (1958-1990 рр.) - етап посилення професійної спрямованості науково-педагогічної діяльності кафедр педагогіки в закладах вищої педагогічної освіти на тлі реформувальних процесів у галузі педагогічної освіти; IV етап (1991-2014 рр.) - етап розширення спектру напрямів науково-педагогічної діяльності педагогічних кафедр у закладах вищої педагогічної освіти в умовах розбудови національної педагогічної освіти. Визначено зміст науково-педагогічної діяльності кафедр педагогіки на кожному з визначених етапів і схарактеризовано особистісний і професійний потенціал керівників кафедр. Окреслено перспективні напрями розвитку науково-педагогічної діяльності педагогічних кафедр у закладах вищої педагогічної освіти.