У дисертації на основі аналізу психологічної, педагогічної літератури та особливостей професійного становлення майбутніх інженерів з'ясовано сутність і структуру їх професійної самосвідомості, визначено критерії (інформаційно-пізнавальний, мотиваційно-ціннісний, діяльнісно- практичний), показники та рівні (високий, середній, низький) її сформованості. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність методики реалізації педагогічних умов формування професійної самосвідомості майбутніх інженерів, серед яких виокремленні наступні: застосування форм і методів активного навчання, що моделюють соціальний контекст і способи професійної взаємодії, забезпечення суб'єктно- рефлексивної позиції студентів у навчальному процесі, створення комплексного освітньо-виховного середовища, що активізує формування професійно ціннісних орієнтацій студентів. Формування професійної самосвідомості майбутніх інженерів відбувалося в три етапи, серед яких визначено діагностично-рефлексивний, розвивально-корекційний та оцінно- результативний. Розроблено методику формування професійної самосвідомості у студентів-майбутніх інженерів, що складається з чотирьох блоків (цільового, змістовного, операційно-діяльнісного, оцінювально- результативного) і комплексно відображає мету, завдання, принципи, форми й методи розвитку досліджуваної якості.