У дисертації аналіз композитів з елементом-колоративом здійснюється в річищі когнітивної теорії номінації, за якою внутрішня форма знаку структурується номінативною, або ономасіологічною, моделлю. Ця модель маніфестує когнітивну структуру, сформовану на основі однієї або декількох базисних пропозиціональних схем (БПС), виокремлених у семантиці лінгвальних мереж (С. А. Жаботинська). Лінгвокогнітивний аналіз композитів включає три етапи. На першому етапі композити кожної мови стратифікуються на групи відповідно до вжитої в них кольороназви. У межах групи одиниці розподіляються на ті, де у внутрішній формі слова колір є онтологічною ознакою предмета і ті, де колір є символьною ознакою. Одиниці із кольороназвою, що позначає онтологічну ознаку предмета, стратифікуються за концептуальними доменами ЛЮДИНА, ТВАРИНА, РОСЛИНА, ПРИРОДНИЙ ОБ'ЄКТ, МІСЦЕ (ТЕРИТОРІЯ), АРТЕФАКТ, ОДЯГ та ЇЖА. Відповідні композити визначаються як такі, що мають пряме і переносні значення. За умов переносної номінації до початкової квалітативної БПС "X (базис) є ТАКИЙ- колір (ознака)" додаються інші БПС, що забезпечує різні способи зв'язку внутрішньої форми композита з його значенням: метонімію, метафору та їхнє поєднання. Для композитів, де колір є символьною ознакою, виявляється первинне поняття, від якого походить символьне значення колоратива. На другому етапі порівнюються результати аналізу груп композитів у межах однієї мови. На третьому етапі порівнюються результати аналізу композитів у всіх трьох мовах. Аспектами порівняння є: ступінь представленості в композитах різних базових кольорів; промінантність доменів предметних сутностей, наділених колірною ознакою; активність БПС, залучених до номінативних процесів на різних кроках концептуальної деривації; метафоричний потенціал доменів наділених кольором предметних сутностей та підстави для символізації різних кольорів. Порівняльний аналіз лінгвокогнітивних засад творення композитів із кольороназвами виявив універсальні та ідіоетнічні особливості у "колірних" концептуальних картинах світу носіїв англійської, української та новогрецької мов, а також спільні та відмінні ознаки у номітивних процесах, які зумовили появу таких композитів.