У дисертації запропоновано новий підхід до вирішення актуальної проблеми формування позитивного ставлення у дітей четвертого року життя до закладу дошкільної освіти. Шляхом теоретичного аналізу визначено сутність поняття "позитивне ставлення у дітей четвертого року життя до закладу дошкільної освіти" як стійку позитивну емоційну спрямованість, що виявляється у прийнятті дитиною ритму і правил життя групи, у її прагненні налагоджувати добрі взаємини з оточенням, виявляти активну позицію в освоєнні різних видів дитячої діяльності. Схарактеризовано психологічні механізми формування позитивного ставлення у дітей четвертого року життя до закладу дошкільної освіти; визначено змістову структуру ставлення у дітей четвертого року життя до закладу дошкільної освіти (когнітивний, емоційний, поведінковий компоненти); критерії (когнітивний, емоційно-чуттєвий, поведінковий) з відповідними показниками й рівні прояву ставлення у дітей четвертого року життя до закладу дошкільної освіти. Уперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування позитивного ставлення у дітей четвертого року життя до закладу дошкільної освіти (здійснення пропедевтичної роботи з батьками майбутніх вихованців для позитивного налаштування їх на взаємодію з адміністрацією і педколективом ЗДО (у роботі об'єднання "М'яка сімейна школа"); поетапна зміна форм і методів взаємодії педагогів та батьків, спрямованих на формування у дітей четвертого року життя позитивного ставлення до ЗДО (в роботі консультаційного центру "Діємо разом"); забезпечення психолого-педагогічного супроводу процесу адаптації молодших дошкільників до ЗДО з послідовною зміною сеансів активізувального спілкування, видів дитячої активності та застосування щоденних ритуалів) та експериментально перевірено їх ефективність.