У дисертації вперше представлено лінгвоісторіографічне дослідження питання системності мови в європейському генетичному мовознавстві XIX - початку XX ст. Розкрито погляди європейських компаративістів XIX - початку ХХ ст. на системний характер мови та встановлені джерела цих поглядів, виявлено роль мовознавців зазначеного періоду в обґрунтуванні системного підходу до мови. У роботі розкрито дослідження засновників порівняльно-історичного методу, поява яких означала застосування до мовних явищ принципів принципу системності. Особливу увагу звернено на праці лінгвістів, з ім'ям яких пов'язаний розвиток системного підходу до історико-фонегичних явищ у європейському мовознавстві. Проаналізовано й дослідження українських учених зазначеного періоду.