У дисертації досліджено проблему формування культури міжособистісної творчої взаємодії майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі вокальної підготовки. Визначено й науково обгрунтовано сутність феномена "культура міжособистісної творчої взаємодії" і його структуру (мотиваційно-цільовий, когнітивно-змістовий, комунікативно-діяльнісний та особистісно-творчий компоненти). Виявлено критерії (фахово-інтенціональний, пізнавально- інформаційний, досвідно-комунікативний, творчо-продуктивний) і показники, схарактеризовано рівні сформованості культури міжособистісної творчої взаємодії майбутніх учителів музичного мистецтва (високий (творчий), задовільний (репродуктивний), низький (інтуїтивний); визначено й обгрунтовано педагогічні умови культури міжособистісної творчої взаємодії майбутніх учителів музичного мистецтва (забезпечення фасилітаційного супроводу майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі вокальної підготовки; опанування майбутніми вчителями музичного мистецтва основ співтворчості з концертмейстером у процесі вокальної підготовки; стимулювання у майбутніх учителів музичного мистецтва потреби у спілкуванні зі слухацькою аудиторією). Висвітлено принципи формування культури міжособистісної творчої взаємодії майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі вокальної підготовки: індивідуалізації, толерантності, творчої активності та рефлексивності. Уточнено поняття "взаємодія", "міжособистісна взаємодія", "вокальна підготовка". Розроблено, науково обгрунтовано й апробовано модель і експериментальну методику формування означеного феномена, що здійснюється за етапами: професійно-зорієнтований, інформаційно-аналітичний та творчо-виконавський.