Дисертаційне дослідження присвячено проблемі формування педагогічної рефлексії учителів гуманітарних спеціальностей у післядипломній освіті. У дисертації вперше визначено й науково обгрунтовано сутність феномена "педагогічна рефлексія учителів гуманітарних спеціальностей" як інтегральне особистісне утворення, механізм професійного самовдосконалення і самоактуалізації, що виявляється в здатності вчителя займати аналітичну позицію до своєї професійної діяльності і себе як її суб'єкта з урахуванням розвивального потенціалу гуманітарних дисциплін. Визначено компоненти педагогічної рефлексії учителів гуманітарних спеціальностей (особистісний, інтелектуальний, діяльнісний, міжособистісний); критерії (мотиваційно-ціннісний, пізнавальний, операцюнальний, організаційний) і відповідні показники; схарактеризовано рівні сформованості педагогічної рефлексії учителів гуманітарних спеціальностей (достатній, задовільний, низький). Науково обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують формування педагогічної рефлексії учителів гуманітарних спеціальностей у післядипломній освіті: зорієнтованість змісту післядипломної освіти на цілеспрямовану актуалізацію педагогічної рефлексії учителів гуманітарних спеціальностей; організація рефлексивного освітнього середовища в системі післядипломної освіти; впровадження активних рефлексивно- діяльнісних технологій навчання у курсовий і міжкурсовий періоди; забезпечення домінантної ролі рефлексивного практикуму у формуванні педагогічної рефлексії учителів гуманітарних дисциплін у післядипломній освіті. Розроблено й апробовано модель і експериментальну методику формування педагогічної рефлексії учителів гуманітарних спеціальностей у післядипломній освіті, яка передбачала проведення цілеспрямованої поетапної роботи (когнітивно- мотиваційний, інтегративно-практичний, креативно-професійний етапи), із комплексним упровадженням визначених педагогічних умов на кожному з етапів експериментального освітнього процесу.