Дисертація присвячена визначенню особливостей формування радіонуклідного забруднення вищих водяних рослин у водоймах, розташованих поза межами зони відчуження та встановленню ролі гелофітів у міграції І37Сs у водоймах різного трофічного статусу. У 2010-2017 рр. максимальні значення питомої активності І37Сs у рослинах досліджених водойм перевищували доаварійні величини у 8-3000 разів і досягали 11000 Бк/кг, 90Sr - перевищували доаварійні рівні в рослинах окремих водойм і досягали 80 Бк/кг. Показано, що у водоймах, які розташовані поза межами зони відчуження, радіоактивність вищих водяних рослин в основному сформована 137Сs. Його внесок до сумарної активності рослин різних видів становив від 52 до 99 %. Аналіз закономірностей формування радіонуклідного забруднення надземних і підземних органів гелофітів у водоймах різного типу і трофічного статусу показав, що висока питома активність І37Сs у грунтових коренях обумовлює переважне накопичення радіонукліда підземними органами. Життєдіяльність гелофітів сприяє перерозподілу валового вмісту та обмінних і необмінних форм 13 7Сsу товщі донних відкладів. Щорічно відмирання гелофітів обумовлює біотрансформацію 0,3-1,1 % загальної кількості І37Сsу верхньому шарі донних відкладів. Величина поглиненої гелофітами дози випромінювання І37Сs на 78-95 % обумовлена опроміненням підземних органів.