У дисертації досліджено проблему формування музично-творчого потенціалу підлітків у позаурочній співацькій діяльності. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми у теоретико-методологічній науковій літературі; розглянуто сутність та складові творчого потенціалу особистості; уточнено поняття "музично-творчий потенціал підлітків", розкрито його зміст і структуру. Висвітлено специфіку позаурочної співацької діяльності, конкретизовано особливості її змісту та організації в аспекті музично-творчого потенціалу підлітків. Визначено специфічні принципи та педагогічні умови формування музично-творчого потенціалу підлітків у позаурочній співацькій діяльності; розроблено діагностичний інструментарій констатувального експерименту, обгрунтовано критерії, показники та встановлено рівні сформованості музично-творчого потенціалу підлітків. Розроблено та експериментально перевірено методику формування музично-творчого потенціалу підлітків у позаурочній співацькій діяльності, яка складається з трьох етапів: мотиваційно-змістового, пізнавально-поглиблюючого та креативно-моделюючого. Систематизовано та узагальнено хід та результати педагогічного експерименту; здійснено перевірку та оцінку ефективності розробленої авторської методики, доведено її результативність. Розроблені навчально-методичні матеріали можуть бути продуктивно використані викладачами, методистами, вчителями музичного мистецтва та студентами музичних спеціальностей закладів вищої освіти.