В магістерській роботі теоретично обґрунтовано поняття самооцінки. Виявлено основні підходи до вивчення самооцінки в зарубіжній та вітчизняній психології. Проведено структурно-функціональний аналіз Я-концепції особистості та особливостей формування самооцінки дітей дошкільного віку.Формування образу самого себе відбувається на основі встановлення зв'язків між індивідуальним досвідом дитини та інформацією одержуваної в процесі - спілкування. Контактуючи з людьми, порівнюючи себе з ними, зіставляючи результати своєї діяльності з результатами інших дітей, дитина отримує знання про самого себе. У дитини розвивається складний компонент самосвідомості - самооцінка. Вона виникає на основі знань і думок про себе. Особливості самооцінки взаємопов'язане з оцінкою оточуючих. . В експериментальній частині магістерської роботи для вивчення міжособистісних відносин дошкільника в групі використовувалися дві соціометричні методики: Методика "Вибір в дії", Методика "Два будинки". Відсутність достовірних змін в змісті параметрів самооцінки та її адекватності у дітей контрольної групи та результативні зміни у дітей експериментальної групи вказують на ефективність створеної та апробованої нами системної програми формування адекватної самооцінки в старшому дошкільному віці. В емпіричному дослідженні висунута гіпотеза підтвердилася. Ключові слова: феноменологічний підхід, Я-концепція, самооцінка, самосвідомість, егоїстична, конкурентна та гуманна позиції.