Дисертацію присвячено розробленню концептуальних засад розвитку самостійності майбутнього фахівця. У роботі обгрунтовано ресурсно-компетентнісний підхід у процесі розвитку самостійності. Побудовано процесуальну модель розвитку самостійності майбутнього фахівця, яку складають основні блоки: мотиваційний, теоретичний, технологічний; компоненти: когнітивний, інтерактивний, особистісно-рефлексивний; компетентності: світоглядна, комунікативна, особистісно-розвивальна, інструментальна. Емпіричним шляхом виокремлено три типи студентів за критерієм самостійності: перший тип - психологічно благополучні самостійні студенти, психологічно неблагополучні низькоавтономні студенти, середньоблагополучні студенти. Встановлено статистично значимий зв'язок між розподілом типів студентів і курсом навчання: кількість студентів першого типу (самостійних і психологічно благополучних) зменшується протягом навчання, а кількість студентів третього типу (суб'єктивно, за самооцінкою самостійних, психологічно неблагополучних) збільшується. З'ясовано, що найбільше представників типу "благополучні самостійні" серед тих, хто здобуває фах "психолог". Розроблено психологічні технології розвитку самостійності майбутнього фахівця та доведено їх ефективність.