У роботі висвітлені закономірності формування структури угруповань консортивного типу в бентосі та перифітоні в умовах водних об'єктів технічного призначення. На підставі аналізу результатів багаторічних досліджень на водоймі-охолоджувачі Хмельницької АЕС, а також, в порівняльному аспекті, в річці Гнилий Ріг (вододжерело водойми-охолоджувача ХАЕС), у водоймі-охолоджувачі Чорнобильської АЕС та Канівському водосховищі, встановлено закономірності формування структури консортивних угруповань з різноманітними едифікаторами (двостулковими молюсками, губкою, мохуваткою). Дослідження проводили у 2005-2014 рр. За період досліджень проаналізовано близько 300 кількісних і якісних гідробіологічних проб, для дослідження розмірної структури і фенотипової мінливості в популяції D.polymorpha оброблено 4400 черепашок молюсків. У досліджених водоймах таксономічне багатство всіх угруповань було досить великим: всього відмічено 102 вида і надвидових таксона гідробіонтів. На основі досліджень складу угруповань побудовано графічні моделі біоценотических зв'язків. Встановлено, що найбільш важливими і поширеними є топічні біоценотичні зв'язки. Всього в угрупованнях виділено від 15 до 39 біоценотичних зв'язків. Встановлено, що формування консортивних угруповань відбувалося досить швидко. Вперше було встановлено явище послідовної заміни одного консортивного угруповання (з домінуванням моховаток, губок) іншим - з домінуванням дрейсенід. В цілому, для формування значних поселень дрейсени необхідно близько 150 діб. Таким чином, в кінці літнього періоду і восени необхідно проводити заходи щодо усунення обростання з систем водопостачання АЕС. Матеріали цих досліджень використані в рекомендаціях з проведення гідробіологічного моніторингу водойм-охолоджувачів АЕС.