У статті обґрунтовано і подано структурну організацію та специфіку функціонування ПС практичного психолога. Професійна свідомість витлумачується як важлива категорія, що відображає сутність процесу фахового становлення та особистісного розвитку людини як суб’єкта суспільних взаємостосунків. У реалізованому автором підході, методологічним підґрунтям якого є концепція свідомості О. М. Леонтьєва, ПС розглядається у рамках єдності трьох компонентів – значення, сенсу (смислу), чуттєвої тканини, тому в дослідженні проаналізовано їх змістове наповнення. Як форма свідомості особистості ПС утворює не значення взагалі, а поняттєво-категорійний апарат тієї сфери знань, що належить до певної професії. Вона також зорганізовує професійні сенси, які знаходять своє вираження у професійних мотивах, інтересах, котрі виявляються у постановці професійних цілей, тоді як чуттєва тканина характеризується особливістю сприйняття реальності суб’єктом праці. Визначено, що змістова мозаїка трикомпонентної структури свідомості практичного психолога охоплює взаємопроникнення особистісних і суто професійних умов, а саме: значення, що виражаються психологічними поняттями й категоріями; сенси, які втілюються в інтересах, мотивах і цілях діяльності; чуттєвою тканиною, котра містить особливості сприйняття реальності, яка виникає у просторі професійної взаємодії “клієнт – психолог”. Доведено, що функціонування ПС практичного психолога відбувається через реалізацію трьох провідних процесів – розуміння, інтерпретації, об’єктивації. Охарактеризована специфіка функціонування вказаної свідомості, яка відбувається на трьох рівнях: розуміння запиту і логіки життєактивності клієнта, тобто відтворення образу його життя з усіма симптомами та специфікою; інтерпретація життєвого світу клієнта – креативна розумова дія, яка ґрунтується на власному самостійному тлумаченні фахівцем психологічних особливостей клієнта (передусім способу життя, системи цінностей, патернів поведінки); об’єктивація специфіки клієнтського запиту за допомогою професійних знань – опосередкування всього матеріалу, реалізація породжувальної функції свідомості.