Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми професійної самореалізації майбутніх інженерів у процесі навчальних практик. На основі аналізу наукової літератури розкрито сутність професійної самореалізації майбутніх інженерів, її структурні компоненти та сутнісні ознаки. Уточнено критерії, показники рівнів професійної самореалізації майбутніх інженерів у процесі навчальних практик. Визначено зміст, форми, методи навчальних практик, освітні функції та особливості організації навчальних практик як чинника підготовки до професійної самореалізації майбутніх інженерів. Теоретично обгрунтовано педагогічні умови професійної самореалізації майбутніх інженерів у процесі навчальних практик. Розроблено та впроваджено методику підготовки майбутніх інженерів до професійної самореалізації під час навчальних практик як цілісну, цілеспрямовану, поетапну реалізацію зазначених вище освітніх функцій навчальних практик і педагогічних умов у результаті впровадження дидактичних матеріалів, методів і форм, засобів ІКТ у роботі зі студентами. Реалізація зазначеної методики позитивно вплинула на показники рівнів професійної самореалізації майбутніх інженерів у процесі навчальних практик