У статті Інни Онікієнко "Відображення філософсько - естетичних засад українських шістдесятників у творчості Володимира Підпалого" розглядається творчість В. Підпалого з позицій розв'язання у ній ключових питань дискурсу шістдесятників. Шістдесятники актуалізували проблеми саморепрезентації та набуття самоідентифікації у філософській парадигмі бути / здаватися. Національне "бути" в контексті цих проблем поставало опором небуттю. Історіософську модель буття шістдесятників репрезентує вертикаль устремління вгору, яку пересікає горизонталь самозаглиблення, самопізнання. У статті досліджується художнє відображення цієї моделі буття у творчості В. Підпалого як засвоєння філософсько - естетичного досвіду українського філософа Г. Сковороди та естетичних засад українських неокласиків. Мова про художню своєрідність втілення кордоцентричного коду в поезії В. Підпалого. У творчості багатьох шістдесятників, наприклад, у В.Стуса, поняття бути відчитується через трансценденцію небуття як буття незавершеного. У статті розглядається своєрідність вирішення проблеми життєсмерті також і у віршах В. Підпалого. У багатьох дослідженнях про українське шістдесятництво ім'я В.Підпалого відсутнє. Мета статті - актуалізувати творчість поета як яскравого репрезентанта філософсько - естетичних засад шістдесятництва.