Дисертація є першим цілісним історико-педагогічним дослідженням проблеми розвитку освітнього процесу у вищій школі України (1905-1920 рр.), його концептуальних та організаційно-педагогічних засад. Схарактеризовано історіографію та джерельну базу дослідження. Здійснено періодизацію розвитку вищої школи на території України. Визначено основні концептуальні підходи до розвитку вищої школи у вітчизняній науковій та громадській думці досліджуваного періоду. Розкрито тенденції розвитку мети, структури, змісту, форм і методів організації освітнього процесу у вищій школі України 1905-1917 років. Виокремлено етапи поглиблення українознавчої спрямованості освітнього процесу в контексті реалізації ідеї українського університету. З'ясовано статус, права та обов'язки суб'єктів освітнього процесу, виявлено напрями творчої самореалізації викладачів і студентів. Окреслено тенденції та особливості розвитку вищої школи України в добу національного державотворення 1917-1920 років, актуалізовано позитивний історичний досвід у сучасних умовах