Для об'єктивного аналізу впливу довкілля на гідробіонтів доцільно визначати рівень резистентності молекулярних систем адаптації і стресу організмів із зарегульованих водойм гідроелектростанцій (ГЕС), де зміни гідрологічного режиму поєднуються з акумуляцією забруднювачів. Метою даної роботи стало оцінити вплив технологічних водойм ГЕС на організм двостулкового молюска за показниками апоптозу. Для дослідження молюска перлівницю Unio tumidus відбирали із ділянок двох ГЕС на притоках р. Дністер у середній течії - міні ГЕС Касперівська (на р. Серет) та мікро ГЕС Іваничівська (на р. Жбанчик) - до і після дамби. Встановлено вищу активність ензиму апоптозу каспази-3 у молюсків після дамби Касперівської ГЕС порівняно з групою до дамби у осінній період. Лізосомальна активність катепсину D вища у травній залозі молюсків після дамби, ніж до неї, а позалізосомальна активність катепсину D або її частка до загальної його активності вища у молюсків до дамби у випадку обох ГЕС. Відзначено сезонні та специфічні до ділянки відбору зразків відмінності у концентрацій лактату і пірувату. Встановлено найнижчий рівень стабільності лізосомальних мембран у молюсків з Іваничівської ГЕС вище дамби. У молюсків з Касперівського водосховища спостерігалось пригнічення холінестеразної активності, що свідчить про нейротоксичність середовища. Морфометричні характеристики молюсків не мали відмінностей. Пропонується мінімальний набір біомаркерів токсичності середовища, який включає активність катепсину D та холінестерази у травній залозі молюска. Ключові слова: двостулковий молюск, каспаза-3, катепсин D, метаболічна активність, цитотоксичність, морфологічні показники.