Магістерська робота присвячена вивченню особливостей енергетичного забезпечення тканин коропа, окуня та плітки в процесі адаптації їх організму до підвищеного температурного режиму води. Досліджено вміст тиреоїдних гормонів (тироксину та трийодтироніну), зміну активності ферментів енергетичного обміну (лактатдегідрогенази, сукцинатдегідрогенази та цитохромоксидази), вміст та співвідношення аденілових нуклеотидів (АТФ, АДФ, АМФ), роль основних енергетичних субстратів (білка, глікогену) у процесах адаптації риб до дії підвищеної температури води. Встановлено, що в процесі адаптації до підвищеного температурного режиму від 240 до 340 С та його коливання протягом доби від 20 до 80 С у всіх досліджених видів риб енерговитратні процеси домінують над енергогенеруючими. Отримані фізіолого-біохімічні показники можуть бути використані для біоіндикації та моніторингу екологічного стану водойми. Ключові слова: прісноводні риби, енергетичний обмін, температура.