У роботі проведено аналізу ключових параметрів флуоресценції хлорофілу, здійснено фенотипування рослин світлокультури за ознаками функціонального стану первинних процесів фотосинтезу та в залежності від використаних джерел світла та режиму освітлення. Продемонстровано можливості методу індукції флуоресценції хлорофілу та доцільність його застосування у світлокультурі. Акцентовано увагу на те, що сучасні флуорометри мають змогу вимірювати відносний вихід флуоресценції у присутності як фонового та і повного освітлення об'єкта, що робить цей метод ефективним для оцінки стану, як фотосистеми II (ФСII) так і фотосистеми I (ФСI) у рослин. Ключові слова: флуоресценція хлорофілу, індукція флуоресценції хлорофілу; реакційний центр, світлозбірний комплекс, фотосинтетичний апарат, фотосистема I, фотосистема II, спектральний склад світла, метод головних компонент.