У магістерській роботі досліджується авангардна проза М. Йогансена та Ґео Шкурупія. Визначаються ключові риси авангардного наративу, роль автотематизму, автобіографізму в творчості прозаїків. Досліджуються естетичний вплив на читача ігрової моделі наративної комунікації, використання прийомів очуднення, оголення літературної умовності. Аналізується типологія наратора та її роль в психологічній характеристиці суб'єкта та психологізмі персонажа. Ключові слова: автобіографізм, автотематизм, наратор, уявний читач, очуднення.