Історію вивчення фемінітивів української мови започаткували перші слов’янські граматичні праці староукраїнської доби, серед яких визначне місце належить «Граматиці» Мелетія Смотрицького. З урахуванням відомих тоді лінгвістичних досліджень і зокрема європейських граматичних учень мовознавець зумів у своїй праці дати повний аналіз тогочасної слов’янської граматики, а в найбільшій частині «Етимологія» серед імен проаналізувати і найменування жінок. У розгляді й описі граматичних ознак фемінітивів знайшли відображення і їх лексико-семантичні та структурно-словотвірні ознаки.