У статті йдеться про процес над Юліусом Штрейхером у рамках роботи Міжнародного воєнного трибуналу у Нюрнбергзі (1945–1946 рр.). Основна увага акцентується на обвинуваченнях, пов’язаних із його професійною діяльністю, публічними антисемітськими висловлюваннями і публікаціями у тижневику «Дер Штюрмер» та в інших, редагованих ним, виданнях, зокрема, питаннях цькування євреїв, організації бойкоту, погромів і закликів до їх фізичного знищення. У висновку зазначається, що попри те, що підсудний намагався провину за антисемітську пропаганду, організацію бойкоту і «кришталевої ночі» перекласти на інших високопосадовців, не погоджувався із більшістю звинувачень, все ж поніс справедливе покарання.