Акцентовано на гуманістичній моделі освіти, за якої особистісна складова стає основоположною на противагу когнітивній. Вказано, що основними вимогами до освітнього процесу в рамках особистісно-гуманістичної спрямованості є: студента постійно має супроводжувати почуття вільного вибору; освітній процес повинен характеризуватися яскраво вираженою розвивальною тенденцією і постійно збагачуватися інтересами студентів, їхніми переживаннями та емоціями; необхідною умовою й джерелом розвитку повинні бути труднощі. Відзначено, що для підготовки майбутніх фахівців творчої спрямованості необхідно звернути увагу на компоненти, які визначають стан сучасного освітнього простору, а саме: передбачити варіативний зміст, відповідні методи і форми організації освітнього процесу, спроектувати й реалізувати відповідно до поставлених завдань педагогічні технології, які створювали би максимальні умови для виявлення й розвитку задатків особистості студента, його здібностей та особистісного потенціалу. У зв’язку з цим дуже гостро постає питання розвитку навичок самопідготовки студентів, які проявляються у: введенні до процесу навчання творчих завдань, покликаних розвивати пізнавальні здібності студентів; впровадженні специфічних критеріїв оцінки освоєння навчального матеріалу, наприклад, перенесення на новий матеріал способу вирішення, уміння вирішувати завдання підвищеної складності; прагненні диференціювати завдання щодо рівня розвиненості особистості. Саме тому нині у педагогіці ведеться пошук нових педагогічних технологій, ідея яких полягає в переході від пояснення до розуміння, від соціального контролю до розвитку і самоконтролю, від управління до самоуправління й самопідготовки.