сучасних тенденцій розвитку науки і мислення, трансформації суспільної свідомості та ціннісно- особистісних орієнтирів. Концептуально проаналізовано комунікацію як феномен взаємодії у контексті нової парадигми освіти. Досліджено науковий дискурс поняття «комунікація», акцентовано на його етимологічному аналізі. З’ясовано багатозначність поняття «комунікація», що трактується як зв’язок, сполучення, повідомлення, інформація, спілкування, стосунки, передача тощо, а ключовою для визначення понять «комунікація» та «спілкування» є ідея єдності, об’єднання, причетності, зв’язку. Окреслено дефініції поняття «комунікація» крізь призму взаємодії як універсального об’єднуючого фактора будь-яких систем або елементів системи, розглянуто його різні модуси у контексті теорій, традицій і моделей. Увиразнено особливості специфічної форми комунікації, поширеної в сучасному академічному освітньому просторі: віртуальної. Узагальнено розуміння комунікації як універсального принципу взаємодії, за яким реконструюються сучасні системи культури, зокрема освітня.