Висвітлено питання міждисциплінарності в сучасному освітньому просторі. Воно розглядається як організаційний принцип, що забезпечує відповідність освітнього процесу вимогам стосовно формування уявлень цілісної картини світу і світогляду особистості. Показано, що міждисциплінарність володіє більш широким потенціалом для освіти і науки та може бути визначена методологічною основою досліджень, які здійснюються на векторі поліпарадигмальності. Розкрито феноменологію міждисциплінарності, котра характеризує її через такі ознаки: комунікативність, потенціал. Презентовано педагогічні умови, котрі спрямовують особистість на самостійне застосування потенціалу міждисциплінарності в контексті його феноменологічних ознак для формування цілісного світогляду. Показано, що з цією метою педагогічні умови запроваджуються на основі кількох змістових міждисциплінарних ліній, що забезпечує різомну міждисциплінарну модель набуття освіти: мистецька, гуманітарна, фахово-педагогічна, особистісно акмеологічна, дослідно- методологічна.