математичних дисциплін є визнаною необхідністю, зумовленою низкою об’єктивних факторів, таких як специфіка об’єктів, що вивчаються, неперервне зростання обсягу освітнього контенту, зміни у пізнавальній сфері молодого покоління тощо. Розкрито сутність готовності майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до використання технологій візуалізації в освітній практиці. Запропоновано п’ятикомпонентну структуру зазначеної готовності. Мотиваційно-ціннісний компонент готовності характеризує професійний інтерес майбутнього вчителя до оволодіння технологіями візуалізації, усвідомлення ним цінності використання візуальних дидактичних засобів й налаштованість на набуття вмінь їх створювати й застосовувати у власній освітній практиці; когнітивний компонент відображає сформованість системи знань щодо педагогічних, психологічних, методичних засад використання технологій візуалізації в освітньому процесі; операціонально- інструментальний компонент віддзеркалює рівень володіння практичними прийомами створення візуального контенту, здатність раціонально добирати й ефективно застосовувати сучасні високотехнологічні інструменти для створення візуального контенту; практично-діяльнісний характеризує вміння педагогічно доцільно застосовувати візуальні матеріали в освітньому процесі, добирати потрібні засоби візуалізації або створювати власні, оцінювати їх ефективність, адаптувати до конкретних умов освітнього процесу, вирішення поставлених педагогічних завдань; рефлексивно- оцінювальний відбиває здатність здійснювати аналіз та оцінку власної професійної діяльності щодо використання технологій візуалізації в освітньому процесі, визначати шляхи і способи самовдосконалення у педагогічному, методичному, технологічному аспектах. Конкретизовано складники кожного з компонентів, показано їх взаємозв’язок і взаємозалежність.