У дисертації досліджено проблему формування диригентсько-хорової компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах педагогічної практики. Доведено, що диригентсько-хорова компетентність учителя музичного мистецтва є інтегрованою особистісною якістю, що передбачає володіння комплексом знань, умінь та навичок в галузі хорового мистецтва, сформованість ціннісного ставлення до національної та світової вокально-хорової, а також наявність досвіду практичної роботи з хором. Згідно результатів дослідження, структура диригентсько-хорової компетентності учителів музичного мистецтва охоплює: мотиваційно-цілеспрямований, когнітивно-фаховий, діяльнісно-рефлексивний та творчо-самостійний компоненти. Провідними принципами формування диригентсько-хорової компетентності майбутніх учителів музичного в процесі педагогічної практики визначено: принцип тісного взаємозв'язку теорії з практикою; принцип інтегративного вивчення дисциплін диригентсько-хорового циклу; принцип рефлексивності, що націлює майбутніх учителів музичного мистецтва на усвідомлене сприйняття та виконання вокально-хорових творів. Методику формування диригентсько-хорової компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі педагогічної практики успішно апробовано в перебігу етапів формувального експерименту, а саме: мотиваційно-організаційного, технологічно-продуктивного, ціннісно-саморегулятивного та усвідомлено-творчого. Результати дослідно-експериментальної роботи доводять успішність впровадження й ефективність розробленої нами експериментальної поетапної методики, яка забезпечує формування диригентсько-хорової компетентності майбутнього вчителя музики у процесі педагогічної практики.