У дисертації досліджено проблему формування самостійності майбутніх учителів музики в процесі дистанційного навчання. Проаналізовано значення формування самостійності майбутніх учителів музики в процесі фахового навчання. Визначено, що самостійність майбутнього вчителя музики є складною професійно-особистісною властивістю, яка виникає на грунті засвоєння спеціальних (мистецьких) та психолого-педагогічних знань, втілюється в широкий спектр практичних умінь та навичок, спонукає до активних дій та позапатерналістської поведінки в навчально-професійній діяльності. її структуру складає інтеграція мотиваційно-сенсового, актуалізаційно-пізнавального, когнітивно-змістового, процесуально-практичного й оцінно-рефлексивного конструктів. Здійснено аналіз переваг та недоліків дистанційного навчання майбутніх учителів музики, визначено форми, методи, технологічні моделі, етапи й логіку формування самостійності студентів у дистанційному середовищі. Обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування самостійності майбутніх учителів музики в процесі дистанційного навчання: 1) здійснення компетентного педагогічного управління процесом формування самостійності майбутніх учителів музики засобами дистанційного навчання; 2) інтеграція фахово зорієнтованих дистанційних технологій у межах інформаційно-освітнього середовища педагогічного ЗВО; 3) дидактична адаптація майбутнього вчителя музики до особливостей дистанційного навчання в педагогічному ЗВО. Розроблено комплексну методику як цілеспрямований процес, що грунтується на визначених принципах і методичних підходах, реалізується під час вивчення фахових дисциплін професійної підготовки в дистанційному середовищі, поетапно описує засоби та структурує формувальні впливи за концептуальним, змістовим, організаційно-технологічним та результативним блоками. Висвітлено зміст педагогічного експерименту з перевірки ефективності методики формування самостійності майбутніх учителів музики в процесі дистанційного навчання та доведено її ефективність.