У дисертації здійснено цілісний історико-педагогічний аналіз та узагальнення розвитку ідей про пансофічну освіту Я. А. Коменського, виявлено і розкрито їх методологічне значення та евристичний потенціал у сучасній педагогіці. Визначено етапи розвитку пансофічних ідей у педагогічній спадщині Я. А. Коменського, особливості пансофії як вчення про всезагальну мудрість в історико-педагогічному дискурсі, обгрунтовано тезу про три сходинки до пансофічного знання - емпіричного, епістемічного й евристичного; новаторство і прогностичність пансофічних ідей Я. А. Коменського, принципи їх реалізації в педагогічній науці та практиці. Означено перспективи рецепції ідей пансофічної освіти в педагогіці XVII - XXI ст., у закладах освіти та засобах навчання, трансформації їх евристичного потенціалу в сучасну освітню систему. Розкрито евристичний потенціал ідеї пансофійності, пов'язаний із сучасними інтеграційними, міждисциплінарними тенденціями, трансформація якого отримала розвиток в методології сучасної педагогічної науки. Схарактеризовані взаємозв'язки і взаємовплив принципів реалізації ідеї пансофійності з основами евристики в сучасній освіті, з сучасною методологією евристичного навчання (діалогічність, практична спрямованість, міждисциплінарність, метафоричність). Окреслено перспективи розкриття сучасного значення пансофічної ідеї при розробленні теоретико-методологічних основ історико-педагогічної експертизи інноваційних досліджень, орієнтованих на формування цілісного образу світу у суб'єктів освітнього процесу.