У дисертації комплексно досліджено правові, економічні, соціальні, етно-конфесійні та історико-демографічні складові історії кравецького цеху у Львові в ХVІ-ХVIII ст. Встановлено, що корпорація кравців - одна з найдавніших та найчисленніших у місті. Правову площину її діяльності формували королівські привілеї та цехові статути, які визначали статус організації, детермінували цеховий устрій, окреслювали права й обов'язки членів колективу. Вдалося реконструювати цехове виробництво й спеціалізацію в ремеслі, в основі яких була монополізація кравецької галузі. Виявлено, що суспільне й родинне життя, навчання ремесла та розвиток професійної кар'єри кравця тісно перепліталися і регламентувалися цеховими статутами. З'ясовано, що етно-конфесійні відносини та диференціація в цеху були пов'язані з економічно зумовленими намірами католицької більшості усунути потенційних конкурентів. Демографічні параметри корпорації визначено показниками кількості майстрів, підмайстрів та учнів. Наголошено, що кравецький цех та його середовище віддзеркалюють загальний портрет ремісничого Львова ранньомодерної доби.