У статті проаналізовано відомі парадигми (реактивна, акціональна, діалогічна) та стратегії (імперативна, маніпулятивна, розвивальна) соціально-психологічного впливу, що наявні у психологічній науці; воднораз підкреслено, що на терені теоретичної психології сформувалася ще одна парадигма – вітакультурна, якій відповідає модульно-розвивальна стратегія впливу. Описано, що категорія психологічного впливу є надважливим інтелектуальним конструктом прикладної методології, тому що поєднує узмістовлення теоретичної і практичної гілок психології. Аргументовано, що феноменальна актуалізація впливу забезпечує регуляцію різних функціональних цілісностей і станів у сфері спільного психічного життя людей і спрямована на різноаспектні виміри суб’єктивного самозреалізування і самотворення особи. Охарактеризовано, що теоретико-методологічне підґрунтя запропонованих нами ще у 2003 році класів соціально-психологічного впливу – пізнавально-суб’єктний вплив, нормативно-особистісний взаємовплив, ціннісно-індивідуальнісний самовплив, духовно-універсумне самотворення – становить системомиследіяльнісна методологія Г. П. Щедровицького. Ці класи функціонують у модульно-розвивальній системі А. В. Фурмана й поетапно сприяють становленню учасників навчального процесу як суб’єктів освітньої поведінки, особистостей освітньої діяльності, індивідуальностей освітнього вчинку, універсумів духовного самотворення. Показано, що це цілісно досягається, оскільки кожен клас містить взаємодоповнення як опосередкованих (параметри, властивості, принципи, процеси), безпосередніх (механізми, засоби, методи) впливів, так і кватерної сукупності методів впливу (раціонального переконання, нормонаслідування, морального й спонтанно-сенсового виборів). Доведено, що пізнавально-суб’єктний вплив підпорядкований системі “потреби – установка – поведінка”, нормативно-особистісний взаємовплив – “норми – діяльність – особистість”, ціннісно-індивідуальнісний самовплив – “цінності – вчинкові дії – індивідуальність”, духовно-універсумне самотворення – “спонтанність – осягнення – універсум”; завдяки дії встановлених класів поперемінно актуалізується той чи інший образ суб’єктивної реальності (суб’єкт, особистість, індивідуальність, універсум).