У статті висвітлено особливості відтворення лексично неоднозначних мовних одиниць в українських перекладах трагедії В. Шекспіра «Отелло». Продемонстровано продуктивність застосування семіотичного методу, зокрема текстуального аналізу, з метою пошуку визначення характеру, способу вираження, а також перекладу лексично неоднозначних одиниць, що найчастіше реалізуються в текстовому просторі трагедії у вигляді метонімії. Задля відтворення лексичної неоднозначності в перекладі В. Щербаненко, П. Куліш, І. Стешенко вдаються до стилістичних компенсацій, прийомів конкретизації, лексико-семантичних і лексико-граматичних трансформацій.