Статтю присвячено дослідженню образу сну в комедії В. Шекспіра «Сон літньої ночі» в її українському перекладі за авторством Ю. Лісняка. Проаналізовано прагматичний аспект використання драматургом теми сну в п’єсі, особливості мовних засобів, за допомогою яких концепт «сон» реалізується в тексті оригіналу, а також визначено характер перекладацьких стратегій, обраних перекладачем із метою відтворення мовлення героїв, емоційне наповнення якого часто змінюється під впливом магічної дії сну.