Дисертація дослідження присвячено проблемі пропедевтичного навчання української мови іноземних слухачів у закладах вищої освіти. У дисертації вперше визначено та науково обгрунтовано сутність феномену "пропедевтичне навчання української мови іноземних слухачів у закладах вищої освіти" як початкового етапу безперервної вищої освіти іноземців, що полягає у формуванні українськомовної комунікативної компетентності іноземних слухачів, яка здатна забезпечити їхні комунікативні потреби в різних сферах спілкування: освітньо-професійній, соціально-культурній і повсякденній, а також становлення гармонійної особистості, здатної до міжкультурного діалогу українською мовою. Визначено критерії (лексико-граматичний, перцептивно-функційний, змістово-функційний та інтеракційно-функційний) і відповідні показники в межах кожного критерію, схарактеризовано рівні сформованості українськомовної комунікативної компетентності іноземних слухачів (високий, достатній, задовільний, низький). Науково обгрунтовано педагогічні умови пропедевтичного навчання української мови іноземних слухачів у закладах вищої освіти (функційно-прагматична спрямованість мовленнєвих інтенцій (мовленнєвих дій, стратегій і тактик) у пропедевтичному навчанні української мови іноземних слухачів; упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес пропедевтичного навчання української мови іноземних слухачів; забезпечення оптимального педагогічного спілкування українською мовою у взаємодіях: "викладач - іноземний слухач", "іноземний слухач - іноземний слухач"; урахування національно-психологічних особливостей іноземних слухачів у процесі пропедевтичного навчання їх української мови). Розроблено й апробовано модель і експериментальну методику пропедевтичного навчання української мови іноземних слухачів у закладах вищої освіти, яка передбачала проведення цілеспрямованої поетапної роботи (інтродуктивний, базовий рубіжний етапи), з комплексним упровадженням визначених педагогічних умов на кожному з етапів експериментального освітнього процесу.