В дисертації на основі значної кількості польових, архівних та літературних джерел здійснено історико-етнографічну реконструкцію традиційних демонологічних уявлень гуцулів етноісторичного Закарпаття. Простежено ґенезу цілого ряду демонологічних образів, виявлено локальні особливості демонімів та демонологічних мотивів. В роботі окреслено коло персонажів народної демонології гуцулів етноісторичного Закарпаття, серед яких: демони хвороб (чума, холера, тетюха), міфологізовані природні явища (скарб), домовик, "ходячі" покійники, напівдемонічні персонажі (відьма, вовкун) та люди з демонічними ознаками. Народну демонологію гуцулів Закарпаття розглянуто в загальноукраїнському та східноєвропейському контекстах.