У роботі вияснено стан розробленості наукової проблеми, вивчено джерельну базу дослідження, систематизовано поняттєво-категорійний апарат, проаналізовано стан дослідженості проблеми естетичного виховання дітей в історико-педагогічній ретроспективі; розкрито сутність і значення естетичного виховання й схарактеризовано українську сім'ю як основний осередок зародження, становлення та розвитку естетичної культури особистості дитини; визначено освітньо-виховний потенціал української народної педагогіки в естетичному вихованні дітей; висвітлено зміст естетичного виховання дітей в українській сім'ї другої половини XX ст. засобами фольклору, декоративно-ужиткового мистецтва та народної іграшки; обгрунтовано прогресивні здобутки українців у царині естетичного виховання засобами української народної педагогіки в українській сімТ другої половини XX ст. задля творчого використання у сучасних реаліях сімейного виховання. Основними компонентами естетичного виховання виступають естетичний ідеал, естетичні відчуття, естетичне сприйняття, естетичні потреби, естетичний смак, естетична оцінка, детерміновані природною обдарованістю, життєвим та художньо-естетичним досвідом, рівнем освіти і виховання, які особистість набуває у соціокультурному й освітньому середовищах. Відповідно до основних компонентів, визначені завдання, функції й умови естетичного виховання, а також складові педагогічної роботи з прилучення дітей до світу прекрасного.