Дисертаційну роботу присвячено вивченню лінгвопрагматичного аспекту вербального втілення статусних ролей службовців в американському кінодискурсі. Здійснено аналіз лінгвальної характеристики службовців, що дало змогу визначити особливості впливу демократизації спілкування на мовленнєву взаємодію керівника і підлеглого, та виокремлено стратегічний, тактичний та актомовленнєвий складники мовної репрезентації статусних ролей службовців. До стратегічного складника належать реалізовані керівником комунікативна стратегія підвищення статусу адресата-підлеглого, яка використана ним для демонстрації поваги до адресата, підвищення його статусу відповідно до вимог максим такту, великодушності, згоди та симпатії принципу ввічливості та реалізується за допомогою тактик згоди і компліменту підлеглому, а також комунікативна стратегія самозниження статусу мовця-керівника, мета якої - применшення його власної статусної позиції шляхом знецінення власних заслуг, що узгоджується з вимогою принципу ввічливості - зневажати власні інтереси й демонструвати скромність щодо своїх чеснот - та передається за допомогою тактик самовиправдання, визнання власної провини, вибачення і негативної самооцінки. Підлеглий у процесі асиметричного спілкування застосовує комунікативну стратегію самопідвищення статусу, втілюючи намір підвищити власну значущість і порушуючи при цьому принцип увічливості через збільшення антипатії та розбіжностей під час спілкування, що на мовному рівні представлені тактиками самопохвали і похвали керівника; а також комунікативну стратегію зниження статусу керівника підлеглим, яка використана для удару по статусній позиції адресата через порушення максим принципу ввічливості критикою, звинуваченнями, осудом поведінки й особистості співрозмовника, що втілюється тактиками незгоди, докору, осуду, звинувачення, відмови та шантажу. До актомовленнєвого складника, яким реалізують вище перелічені тактики належать використані керівником промісиви, які знижують його статусну роль. Натомість застосовані підлеглим ін'юнктиви, адвісиви та менасиви підвищують позицію комуніканта. Інформативи, декларативи, супозитиви, квеситиви, перформативи й експресиви підвищують або знижують роль службовців у разі порушення кореляції між статусним і ситуативним векторами.