У дисертаційній роботі здійснено комплексне дослідження функціонування структурно-семантичних типів вторинної номінації у французькій мові періоду Преціозності (XVI-XVII століття). Запропоновано новий критерій типізації вторинних номенів згідно з їх приналежністю до граматичного чи лексико-семантичного рівня мови та виділено структурні (займенниковий, іменниковий, прикметниковий, прислівниковий, дієслівний (простий, комплексний) і пропозитивний) та семантичні (стилістична анафора, метафора, метонімія, перифраз) типи вторинної номінації у текстах французьких письменників та поетів-преціозників (збірка "Le Grand Dictionnaire des Pr?cieuses" A. Бодо, листи Мадам де Лафайєт та Мадам де Севіньє, новели Мадам де Лафайєт, сонети П. де Марбефа, В. Вуатюра, К. де Мальвіля, поема М. де Скюдері). Ідентифіковано способи творення преціозних вторинних номенів у французькій художній літературі періоду Преціозності, серед яких найпродуктивнішою є семантична транспозиція. Визначено 5 груп концептосфер, які послужили джерелами для преціозної вторинної номінації. У дослідженні схарактеризовано вплив соціокультурного простору періоду Преціозності на становлення граматичних норм французької мови, представлено стислий огляд суспільно-політичної ситуації у Франції XVI-XVII ст. Проаналізовано передумови виникнення періоду Преціозності та описано основні напрями розвитку французької мови того часу.