Установлено, що важливу роль у сучасних швидкозмінюваних реаліях відіграють фахівці культурно-мистецької професії - художники-конструктори (дизайнери), які, виконуючи художньо-творчу діяльність, вирішують низку естетичних, функціональних, технолого-економічних, експлуатаційних завдань формотворення, закладають основи естетичного ставлення людини до світу, що сприяє досягненню цілісності та гармонійності розвитку особистості. Уточнено поняття "художня культура". Художня культура майбутніх художників-конструкторів - це багатогранне динамічне особистісно-професійне утворення, що відображає здатність фахівця-дизайнера гармонійно та конструктивно перетворювати дійсність за естетичними законами; здатність ініціювати трансформацію абстрактних творчих інтенцій у предмети довколишнього світу; готовність до реалізації художником-конструктором творчого потенціалу у професійній діяльності. У структурі художньої культури майбутніх художників-конструкторів виокремлено інтеграційний, індивідуальний та процесуальний компоненти. Сформованість художньої культури майбутніх художників-конструкторів відображено такими критеріями та показниками (за професійним критерієм: мистецький тезаурус, професійно-зорієнтовані знання, знання основ комп'ютерного проектування); (за естетичним критерієм: естетичний смак, естетична свідомість, естетичні здібності); технологічний (за технологічним критерієм: проектні вміння, дизайнерські вміння, творчі вміння). Відповідно до критеріїв та їх показників, подано якісні характеристики рівнів означеного феномена (високий, задовільний, низький). Визначено педагогічні умови формування художньої культури майбутніх художників-конструкторів: залучення майбутніх художників-конструкторів до творчої художньої діяльності професійного спрямування з використанням комп'ютерних технологій; усвідомлення майбутніми художниками-конструкторами необхідності реалізації естетичного складника в майбутній професійній діяльності; забезпечення педагогічної підтримки професійного становлення майбутніх художників-конструкторів. За результатами констатувального етапу експерименту побудовано й апробовано модель та методику формування художньої культури майбутніх художників-конструкторів (теоретико-інтерпретаційний, практико-зорієнтований, індивідуально-творчий етапи). їх ефективність перевірено шляхом порівняння результатів діагностувальних зрізів на початковому та прикінцевому етапах експерименту.