Розглянуто питання особливостей формування гідрографічної мережі річкової системи Пістиньки-Лючки –Лючки Сопівки. При дослідженні процесів і закономірностей руслоформування річок Українських Карпат необхідно враховувати особливості розвитку їх гідрографічної мережі. Переважаючим рисунком мережі в русловій системі Пістинька-Лючка-лючка Сопівка, є радіальний, що обумовлюється орографічною структурою Слободи Рунгурської. Сучасна система гідрографічної мережі Пістиньки-Лючки-Лючки Сопівки, як частини басейну Верхнього Пруту, пройшла дві стадії розвитку: виникнення і становлення. Одні ріки мають давні долини, інші – сформували свої долини відносно недавно, про що свідчить незначний ерозійний вріз. Гідромережа представляє собою полісинтетичне утворення, сформоване на основі численних змін її конфігурації внаслідок активної ерозійно-акумулятивної діяльності річок та господарської діяльності людини. Вирішальним чинником формування і розвитку гідрографічної мережі є неотектоніка. Саме нерівномірність піднять земної кори сприяла розширенню водозбірної площі, формуванню серії цокольних терас і епігенетичних долин, утворенню своєрідного рисунку мережі. Максимального господарського перетворення зазнала територія межиріччя Пруту та Пістиньки-Лючки. Спорудження дамб обвалування в м.Коломия спиряли освоєнню заплавних земель для сільського господарства та перетворили відсічені допливи на зрошувальні канали. Саме ці зміни безумовно сприяли інтенсивним переформуванням гідрографічної мережі даної території. Відповідно, головною причиною сучасних гідрографічних переформувань в досліджуваному басейну є антропогенний фактор: безпосередній чи опосередкований вплив господарської діяльності на території басейну у поєднанні із кліматичними змінами на даній території. Визначено певні невідповідності конфігурації пригирлових ділянок Прутських допливів, що спонукає вважати, ніби дані притоки займають його палеорусло, про що свідчить також чимало ознак (розміри та параметри звивин на пригирлових ділянках, їх стабільність в плані, відсутність чітких терасових рівнів на межиріччях).