Розкрито роль писанкового мистецтва Гуцульщини у формуванні християнських цінностей та етнокультурної ідентичності сучасної молоді, засвоєнні основ гуцульщинознавства. Наголошено на потребі модернізації системи національного виховання відповідно до Концепції Нової української школи (2016) та Закону України «Про освіту» (2017), оновлення змісту, форм і методів духовного становлення нормативно-правові акти щодо збереження і популяризації гуцульської культури, започатковано регіональні та міжнародні проекти у цій сфері, традицію гуцульської писанки внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Висвітлено особливості збереження і відродження традицій писанкарства як одного з провідних видів гуцульського декоративно-прикладного мистецтва. З’ясовано значення української традиційної писанки в контексті сучасних етнокультурних процесів. Охарактеризовано систему, форми і методи навчально-виховної роботи закладів загальної середньої освіти, позашкільних і мистецьких закладів Гуцульського регіону щодо вивчення і популяризації писанкарства. Розкрито можливості музейної педагогіки в процесі знайомства молоді з писанковим мистецтвом Гуцульщини, формування шанобливого ставлення до традицій, вірувань, свят, звичаїв, культури свого народу. Акцентовано увагу на важливості використання досвіду народних та професійних майстрів-писанкарів у процесі формування загальнокультурних та ціннісно-смислових компетентностей здобувачів освіти. Подано пропозиції стосовно вдосконалення навчально-методичного забезпечення вивчення писанкарства та популяризації цього виду народного мистецтва Гуцульщини.