Дисертаційна робота присвячена вивченню популяційних, морфо-фізіологічних і фізіолого-біохімічних характеристик риб за адаптації до існування в малих річках урбанізованих територій, та закономірностей формування видової й екологічної структури рибного населення зазначених водотоків залежно від рівня антропогенного навантаження, зокрема характеру трансформації русла. Результати досліджень свідчать, що особливості видової структури рибного населення ділянок вивчених водотоків значною мірою узгоджуються з характером трансформації русла: на сполучених з приймаючою водоймою ділянках основу рибного населення складають аборигенні види, на відокремлених гідроспорудами - переважно інвазивні лімнофіли. Лише аборигенний вид пічкур звичайний (Gobio gobio (L.), 1758) та інвазивний карась китайський (Carassius auratus (L.), 1758) стабільно зустрічались на ділянках всіх досліджених водотоків. їх популяції були представлені 4-5 віковими групами зі значною чисельністю цьоголітків та дозріванням на 2-му році життя. Вищі темп росту, вгодованість і плодючість були притаманні особинам обох видів за існування на зарегульованих ділянках русла, що може свідчити про більш сприятливі умовами нагулу. Разом з тим в умовах антропогенного впливу у них відзначені підвищені частота трапляння аномалій розвитку, відносна маса печінки, інтенсивність анаеробного обміну та перебіг деструктивних процесів в організмі, що свідчить про наявність шкодочинного впливу, зумовленого токсичним забрудненням оточуючого середовища. При цьому пічкур звичайний в умовах антропогенного навантаження відзначався тенденцією до підвищеного вмісту в тканинах енергоємних сполук, тоді як карась китайський - істотно зниженим вмістом глікогену в тканинах печінки. На основі отриманих даних доцільно зробити висновок, що до існування в малих річках урбанізованих територій повною мірою адаптувались лише короткоциклові представники, тоді як аборигенні середньоциклові види риб, які здатні стримувати масове розмноження інвазивних видів, можуть тимчасово заходити до малих річок лише за умов збереження міграційних шляхів. Підвищенню різноманіття рибного населення в малих річках сприятиме збереження неперервності течії та зв'язку з приймаючою водоймою.