У дисертаційному дослідженні розроблено й науково обгрунтовано методологічні концепти (особистісно-діяльнісний. компетентнісно-комунікативний. культурологічний підходи) та теоретичні засади формування лексико-народознавчої компетентності майбутніх учителів початкової школи; розкрито сутність і структуру феномену "лексико-народознавча компетентність майбутніх учителів початкової школи"; уточнено поняття "компетентність", "народознавча компетентність", "лексико-народознавча компетентність", "мовно-мовленнєва підготовка майбутніх учителів початкової школи"; виявлено критерії (когнітивно-мовний, професійно-спрямований, інніціативно-дієвий, оцінно-діяльнісний) із відповідними показниками (обізнаність студентів з поняттями: "лексика", "лексикологія", "діалектизми", "говірки", "архаїзми", "історизми", "просторіччя"; з українськими народними традиціями, звичаями, обрядами; з народознавчою лексикою; наявність народознавчої лексики в активному мовленні студентів; здатність аналізувати й виокремлювати з художніх і професійно-зорієнтованих текстів народознавчу лексику і пояснювати її: вміння добирати народознавчу лексику у відповідності з темою; складати компоненти уроків з ознайомлення учнів з народознавчою лексикою; розробляти сценарії народознавчих свят: оцінно-діяльнісний наявність адекватної самооцінки та взаємооцінки володіння лексикою народознавчої спрямованості). Схарактеризовано рівні сформованості лексико-народознавчої компетентності (високий, достатній, задовільний, низький). У дослідженні визначено й науково обгрунтовано педагогічні умови формування лексико-народознавчої компетентності майбутніх учителів початкової школи (наявність позитивної мотиваційної настанови майбутніх учителів початкової школи щодо збагачення їхнього мовлення народознавчою лексикою; забезпечення лексико-народознавчої спрямованості викладання фахових дисциплін; залучення студентів до активного інформаційно-розвивального освітнього середовища лексико-народознавчої спрямованості). Розроблено й обгрунтовано модель формування лексико-народознавчої компетентності майбутніх учителів початкової школи з відповідними етапами (інформаційно-збагачувальний, практико-зорієнтований, продуктивно-творчий, регулятивно-дієвий). Метою першого - інформаційно-збагачувального етапу було озброєння майбутніх учителів початкової школи системою ключових понять та обсягом знань з лінгвістики, лінгводидактики і народознавства фахової спрямованості. На другому, практико-зорієнтованому етапі стимулювали студентів до позитивної мотивації та ціннісного ставлення щодо формування лексико-народознавчої компетентності у майбутній професійній діяльності. Третій - продуктивно-творчий етап - передбачав формування умінь у майбутніх учителів початкової школи творчо застосовувати лексико-народознавчі знання та набуту лексику в різних мовленнєвих ситуаціях. Четвертий, регулятивно-дієвий етап був спрямований на формування вмінь само- та взаємооцінювання результатів сформованості лексико-народознавчої компетентності, рефлексію студентами набутого досвіду використання народознавчої лексики. Розроблено й апробовано діагностувальну та експериментальну методики формування лексико-народознавчої компетентності майбутніх учителів початкової школи, елективний курс "Формування лексико-народознавчої компетентності майбутніх учителів початкової школи" та навчально-методичний супровід до нього.