Дисертація є першим комплексним дослідженням особливостей інтерпретації художніх творів М. Хвильового засобами кіно. Зіставлено літературні першоджерела ("Повість про санаторійну зону", "Сентиментальна історія", "Вальдшнепи") і кінотрилогію О. Муратова "Танго смерті", "Геть сором!", "Вальдшнепи" на різних рівнях: структурному, жанрово-стильовому, образному, семіотичному. Визначено засоби перекодування літературних творів, виявлено зміщення акцентів у кінострічках, що зумовлено демократизацією суспільно-політичного життя у країні, яка дала можливість додати потенційно можливий фінал до стрічки "Вальдшнепи", ввести у фільми нових героїв, увиразнити завуальовані в першотворах місця. Установлено, що завдяки грі акторів, монтажу кадрів, зміні планів, світловим ефектам, музичному супроводу та ін. кінематографісти відтворили політичний і психологічний рівень першоджерел, увиразнили приховані деталі, інтерпретували твори минулої епохи з погляду сучасності.